«Київ дружній до батьків та малюків» – це молода facebook-спільнота, яка об’єднує мам і тат столиці. Тут діляться досвідом, розповідають про проблеми, організовують івенти, ведуть просвітницьку роботу та допомагають робити місто комфортнішим. Редакція IT-Mama поговорила з Ольгою Мирцало – засновницею спільноти, про те, чому в місті немає інфраструктури та поваги до батьків, з якими проблемами стикаються мами та як допомогти роботі спільноти. 

circle

Київ недружній: проблеми батьків та малюків

Наші діти – це діти вікової групи від 0 до 3 років, і тільки маючи таку дитину, ти усвідомлюєш, що Київ – місто абсолютно не пристосоване і недружнє до потреб батьків з такими дітьми. Недружність проявляється скрізь: вона починається у багато-поверховому будинку і далі плавно переходить  в інфраструктуру, що охоплює тротуари, дороги, перехрестя, підземні переходи, громадський транспорт, медичні заклади, банки, поштові відділення,  ресторани, і та загалом весь публічний простір.

Нещодавно одна мама написала у нашій групі, що вона два місяці не виходила з дому, бо просто не могла знести візочок з високого поверху (ліфт не працював увесь цей час) після кесарського розтину.

Тобто два місяці людина не виходила з дому, тому що інфраструктура її будинку не пристосована до цього.

Батьки з візочком – це маломобільна група і відчувають на собі усі проблеми, які стосуються людей з обмеженнями у пересуванні.

Відсутність знижених бордюрів, працючих рамп і пандусів, відсутність поваги автомобілістів, хаотичне паркування, в тому числі на тротуарах, яке не дає можливості безперешкодно проїхати. Фактично можна зробити невтішний висновок, що у XXI столітті батьки повинні виборювати своє конституційне право вільно пересуватися публічним простором.

На додаток, усі наші установи, медичні заклади, ТЦ, магазини, аптеки, поштові відділення – всі вони не пристосовані для маломобільних груп. Навіть магазини товарів для дітей, дитячі поліклініки та жіночі консультації вважають нормальною заборону в’їзду на  свою територію з візочком.

19388623_10212268538081341_4752790141100509592_o

Це все об’єктивні причини, на які накладаються ще і суб’єктивні, а саме    відношення суспільства до батьків з малюками.

Люди, які не мають дітей, або мали, але забули, що таке діти у цьому віці, часто ведуть себе таким чином, ніби саме малюки заважають їм жити.

Бо діти за своєю природою в такому віці часом шумлять, часом плачуть, і тому майже кожен на вулиці вважає за потрібне або  дати пораду батькам, або втрутитися в ситуацію. Це також стосується втручання у особистий простір. Багато батьків жаліються, наприклад, що незнайомі люди вважають за норму торкнутися дитини або вагітної матері на питаючи на те їх згоди. Складається загальне враження, що наше суспільство більш-менш може терпіти і адекватно ставитися до дітей коли вони ідуть у садочок, а краще школу.  Тому існує непочатий край роботи не тільки з інфраструктурою публічного простору, але і з загальним ставленням суспільства та батьків і малюків.

Мамина думка – чому в нас немає інфраструктури та поваги до батьківства

Проблеми з інфраструктурою випливають з проблем соціальних: якщо немає умовного «попиту» від батьків, то і не буде пропозиції від держави. Традиційно та історично у нас склалося міфлогічне бачення матері: вона берегиня, займається сім’єю, народжує дітей. народити дитину і сидіти з нею вдома —  це має бути найщасливішим моментом її життя. Всі ці стереотипи формують суспільне відношення до матері або батьків у публічному просторі.

За цими стереотипами, суспільство просто не зауважило, що у певний момент часу поведінка матерів змінилася – народження дитини для багатьох більше не є для причиною повністю покинути спосіб життя, який вони вели до появи малюка. Тобто батьки хочуть продовжувати бути частиною публічного простору і хочуть, щоб діти були інтегровані у їх дозвілля. Тому чим більше батьків буде виходити в публічний простір, тим більше суспільство буде звикати до них, і тим більше буде  бізнес буде бачити в них цільову групу і пристосовуватися до їх потреб.

19250739_10212268530121142_7604081128282277878_o

Зовсім інша історія з державним регулюванням, яке, поки що на папері, а не по факту, регламентує публічний простір. Наприклад, законодавчо кожна аптека повинна мати пандус або рампу — без цього вони не можуть отримати ліцензію. На справді, більшість аптек їх має, але користуватися ними неможливо, і все це буде продовжуватися, поки батьки, а не держава, будуть вимагати цих зручностей і  

Успіхи молодої батьківської спільноти: проекти, ідеї, плани

Головним поштовхом для створення групи стало моє материнство. Саме ставши мамою, я зрозуміла, що Київ вже більше не моє місто. І якщо я хочу продовжувати вести звичний спосіб життя, то повинна щось із цим робити. Наша спільнота Київ дружній до батьків і малюків з’явилася у грудні 2016 року і на даному етапі ми робимо те, що можемо робити самостійно – це є продуктивнішим, ніж намагатися взаємодіяти з представниками влади і ззовні впливати на ситуацію.

Наші успішні проекти – це “Кіно 0+” у кінотеатрі «Жовтень»: це доросле кіно, яке є в прокаті,  на яке батьки можуть прийти з дитиною. Декілька кінотеатрів підхопили цю ідею і в інших містах України. У березні цього року, ми домовилися з «Жовтнем» про таку можливість для батьків,  з свого боку забезпечивши кінотеатр зручностями – 2-ма пеленальними подушками, які знаходяться під час сеансу у залі. Наш спонсор надав памперси і серветки GooN, мами принесли іграшки. Фактично, ми самі організували  собі комфортне дозвілля; і це ідея, яку ми просуваємо: не кіно заради кіно, а кіно зручне, без стресу для батьків.

Також ми започаткували проект “Культурний декрет” з музеєм Ханенків кожен другий понеділок місяця для батьків з малюками є можливість відвідати поточну експозицію і послухати екскурсію.

У нас є мапа, на яку ми наносимо  заклади, які мають зручності для батьків і малюків. Саме через цей ресурс ми заохочуємо наших батьків підтримувати ті бізнеси, які орієнтовані на них.

20545197_10212716326755778_466421190274650856_o

Ще одна ідея – “Екскурсія з малюком” – екскурсії містом для мам, які гуляють з дітьми на свіжому повітрі. Тобто поки дитина спить батьки можуть дізнаватися щось корисне та цікаве, інтелектуально проводити своє дозвілля, а не просто бувати на вулиці.

Як спільнота, кожного тижня ми проводимо “Батьківський пікнік,” де знайомимося, обговорюємо поточні і майбутні проекти, розробляємо ідеї.

Загалом ми робимо те, що можемо охопити своїми силами: робимо місто більш дружнім для нас.

Окрему увагу також намагаємося приділяти питанню освіти у сфері батьківських прав. Батьками не народжуються, ними стають; і питання батьківських прав  — маловідоме. Часто батьки навіть не розуміють, що їх права порушують і просто сприймають ситуацію як належне. Ну не можна до поліклініки (супермаркету, поштового відділення, тощо) з візочком, значить беру дитину на руки.  Ми б хотіли, щоб із пасивних спостерігачів батьки перетворилися на учасників змін.

Іноземний досвід – чого не вистачає Україні

В нашій групі є така публікаційна тема – “досвід інших”. Ми збираємо і ділимося досвідом, українським чи світовим, про те, як вирішуються батьківські проблеми в інших містах. Європейський, американський та навіть азіатський досвід хотілося б переймати та застосовувати у наших реаліях.

Перш за все, на мою думку, нашій країні не вистачає не тільки інфраструктури, але і рівних гендерних можливостей для мамів та татів.

Ми за відповідальне та збалансоване батьківство, де відповідальність за виховання дитини лежить на обох батьках, а не тільки на матері. У цьому аспекті дуже хотілося б перейняти шведський досвід оплачуваної декретної відпустки, яка дає можливість і матері і татові доглядати за дитиною. В Україні у довгому декреті сидить мама і має 860 гривень на місяць державної допомоги на дитину, але сама вона ці три роки сидить без коштів, поки чоловік працює.

20507622_10212715106605275_4465783911589103766_o

Також було б добре, якби опікуватися дитиною у публічному просторі могли не тільки жінки,  але чоловіки. Я маю на увазі існування гендерно-нейтральних туалетні кімнат (унісекс), або наявність зручностей для зміни памперсів і в чоловічих, і в жіночих вбиральнях.

Як допомогти спільноті?

Щоб допомогти групі достатньо бути активним учасників наших акцій – наприклад, ділитися власним досвідом і розповідати про заклади, дружні для батьків та малюків. За нашими критеріями таким можна вважати заклади, де є зручний заїзд, наявність столика для змін пелюшок, місця, де можна погодувати дитину і є дружня атмосфера. Якщо ви бачите, що на нашій мапі такого закладу нема, то ви можете написати у нашу групу і ми додамо заклад на мапу.

Також ми збираємо і даруємо музеям пеленальні столики – якщо ваша дитина вже підросла, ви можете передати нам ваші речі, а ми в свою чергу передамо їх у музей, бібліотеку та інші місця, які б хотіли стати дружніми, але не мають для цього фінансових можливостей.

Те саме стосується візочків-тростинок для музеїв, які не мають пандусів. Ми даруємо їх локаціям, які цього потребуюсь, щоб мами могли користуватися під час відвідувань.

Ми також відкриті до будь-яких проектів, тож будемо раді прийняти вашу ідею і розвинути її. Ми всі працюємо на одну справу, тому із задоволенням познайомимося з усіма охочими.

Якщо у вас є машина, автокрісло і трохи вільного часу, ви можете долучитися до нашої ініціативи Батьківське таксі0+  для безпечного перевезення дітей (0-3) по місту. Врешті решт, ви можете запропонувати свою ідею як перетворити Київ у місто дружнє до батьків з малюками —  і ми її радо підтримаємо.

cover